У селі Ставки Тульчинського району стоїть давнє кладовище з унікальними кам’яними хрестами. Це місце нагадує відкритий музей просто неба, де кожен знак розповідає історію про віру і людей, що жили тут століття тому.
На місці унікальної пам’ятки побували журналісти “Вінниччина онлайн”.
Місце з особливою енергетикою
Ставки були засновані наприкінці XVIII століття як маєткове поселення польського магната Михайла Ярошинського. Згідно з давніми джерелами, було кілька варіантів назв — Ставецька Слобода, Слободо-Ставки — ймовірно, від каскадів невеликих ставків.
Саме тут на пагорбі розкинувся старий цвинтар із рідкісними для Поділля хрестами козацького типу. Краєзнавці зазначають, що більшість із них, ймовірніше за все, витесані з місцевого вапняку. Вони мають характерну “козацьку” форму — масивні, з округлими пелюстками на раменах. Частина хрестів зберегла старі написи, інші стерлися часом, залишивши лише фактуру каменю й мох.
Хрести на старому кладовищі абсолютно різні: з круглими “лопатями” на кінцях рамен, трапеційні, із плавними виїмками. Більшість — невисокі, важкі, з природними сколами. Подекуди на лицьовому боці — прості різьблені христограми, інколи — рядки, на яких ледь видніються слова.
Саме такі форми хрестів українські дослідники називають “козацькими”. Цей простір здається майже степовим, хоча й розкинувся практично серед села. В такому антуражі каміння перетворюється на справжні експонати — але без вітрин і підписів. Єдині підказки — форма, фактура та вицвілі літери.
Вразливість часом
Старовинні хрести дуже вразливі. Вапняк легко кришиться, мох і лишайники, з одного боку, додають краси, з іншого — руйнують поверхню. Тому, якщо ви вирішите відвідати це чи інше схоже місце, не варто нічого чіпати чи намагатись “реставрувати” аматорськими методами.
Сьогодні старий цвинтар у Ставках залишається місцем з нерозкритою історією та таємничістю. Однак кожен хрест — мов портрет минулого, який варто зберегти для наступних поколінь.
