Близько 400 мільйонів років тому на території сучасної Вінниччини сталося зіткнення Землі з космічним тілом, сліди якого збереглися до наших днів. Іллінецький кратер діаметром близько 7 кілометрів вважають однією з найдавніших астроблем України. Сьогодні це місце привертає увагу науковців і туристів, а його історію доповнюють місцеві перекази про незвичайні камені, метеоритні уламки та загадкові знахідки. Повідомляє Вінниччина Онлайн з посиланням на Вінницький район Онлайн.
Іллінецька астроблема розташована приблизно за 8 кілометрів на захід від Іллінців і за 40 кілометрів на південний схід від Вінниці. Вона лежить на межі Іллінецької та Липовецької міських громад, поблизу сіл Лугова, Слобідка, Іваньки та Жорнище.
Як утворився Іллінецький кратер
За однією з версій, космічне тіло розкололося на три частини ще до зіткнення із Землею. Згідно з місцевими переказами, два уламки опинилися в селі Лугова, а третій — в Іваньках, які нині належать до Липовецької громади.
Про ці історії розповідає директорка Іллінецького краєзнавчого музею Вікторія Настич. За її словами, після падіння космічного тіла температура сягала приблизно 4500 градусів, а земля охолоджувалася протягом семи десятиліть.
Темно-буру породу, яку знаходили в цій місцевості, люди використовували у господарстві: з неї зводили підмурки будинків і виготовляли жорна. Місцеві жителі вважали, що камінь добре утримує тепло та захищає від холоду. А борошно, змелене на таких жорнах, дехто й досі називає особливо смачним.
Коли вчені підтвердили метеоритне походження
Іллінецьку астроблему почали досліджувати ще у XIX столітті. Проте переконливі докази її метеоритного походження геологи Антон Вальтер і Василь Рябенко отримали у 1973 році.
Під час досліджень науковці вивчали склад місцевих порід і виявили характерні ознаки потужного удару. Серед іншого, увагу привернув вміст нікелю та кобальту.
До вивчення незвичайних порід долучалися й інші науковці, зокрема уродженець краю Валерій Криводубський. Як розповідає Вікторія Настич, він порівнював зразки з Іллінецького кратера з породами метеоритного кратера на Таймирі. За її словами, досліджені зразки виявилися подібними.
Алмази, великий агат і незвичайні знахідки
Серед знахідок, пов’язаних із кратером, згадують мікроскопічні частинки алмазів, виявлені в породах. Ще одна історія стосується великого агату розміром 15 на 32 сантиметри.
За одними відомостями, камінь потрапив до колекції Берлінського музею, за іншими — згодом зник. Точна доля знахідки в наведених свідченнях залишається невідомою.
Легенди про прибульців і таємничих гостей
Навколо Іллінецького кратера виникло чимало легенд. Одна з них стосується американця Вільяма Свіфта, який, за цією історією, нібито відвідав кратер у 1996 році. Його представляли як праправнука Марка Твена та племінника нідерландської королеви, який працював над книгою «Україна очима американця».
За переказом, гість запропонував детальніше дослідити незвичайні місцеві породи. Одна з жительок передала камені, на яких, як їй здавалося, можна було побачити обриси птаха та людської стопи. Ці форми пов’язували з можливим втручанням позаземних істот.
Згодом цю історію визнали вигадкою, яку поширювали, аби привернути увагу туристів. Вона стала прикладом того, як науково цікаве місце обростає фантастичними оповідями.
Рослини, яким приписують особливі властивості
Ще одна частина місцевого фольклору пов’язана з рослинами, що ростуть серед незвичайних порід. Деякі жителі збирають їх для приготування чаїв і відварів та вірять у цілющі властивості.
Водночас наукових доказів того, що такі властивості пов’язані саме з територією кратера, немає.
Існує й традиція загадувати тут бажання, сподіваючись на їх здійснення. Так давня геологічна історія місцевості переплітається з переказами, віруваннями та сучасними туристичними історіями.
Іллінецький кратер залишається однією з незвичайних природничих пам’яток Вінниччини. Його привабливість — у поєднанні наукової цінності, давніх порід і місцевих легенд, які продовжують передавати з покоління в покоління.
