Поява темних плям на стінах, стелі або в кутах кімнат часто сприймається лише як косметичний недолік чи наслідок неякісного ремонту. Однак фахівці наголошують: пліснява є серйозною загрозою для здоров’я людини та одним із найбільш недооцінених забруднювачів повітря в житлових приміщеннях.
Завідувачка відділу безпеки середовища життєдіяльності Вінницького обласного центру контролю та профілактики хвороб Оксана Скоробогач пояснила, чому виникає пліснява, як вона впливає на організм та які заходи допоможуть запобігти її поширенню.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, надмірна вологість і ріст мікроскопічних грибів у приміщеннях є важливими чинниками погіршення якості повітря та розвитку захворювань органів дихання. Дослідження підтверджують, що проживання у вологих приміщеннях із пліснявою підвищує ризик виникнення астми, алергій, респіраторних інфекцій та інших проблем зі здоров’ям.
Що таке пліснява
Пліснява — це мікроскопічні гриби, які активно розмножуються у вологому середовищі. Для їхнього росту необхідні лише три умови:
- наявність вологи;
- відповідна температура;
- органічні матеріали для живлення, зокрема шпалери, деревина, гіпсокартон, тканини або пил.
Грибкові колонії утворюють мільйони спор, які потрапляють у повітря та можуть вдихатися людиною. Найчастіше в житлі зустрічаються гриби родів Aspergillus, Penicillium та Cladosporium.
Чому з’являється пліснява
Головною причиною розвитку грибка є надлишкова вологість.
Найчастіше цьому сприяють:
- протікання покрівлі чи трубопроводів;
- підтоплення приміщень;
- промерзання стін;
- недостатня теплоізоляція;
- неефективна вентиляція;
- утворення конденсату на вікнах та стінах;
- сушіння білизни в оселі без належного провітрювання.
Особливо сприятливими для росту грибів є умови, коли відносна вологість повітря перевищує 60%.
Як пліснява впливає на здоров’я
Небезпека полягає не лише у видимих плямах на поверхнях. Під час росту грибки постійно виділяють у повітря спори, фрагменти клітин, леткі органічні сполуки та інші біологічно активні речовини, які можуть негативно впливати на організм людини.
Захворювання органів дихання
Найбільш поширеним наслідком впливу плісняви є розвиток або загострення хвороб дихальної системи.
Серед можливих симптомів:
- закладеність носа;
- нежить;
- чхання;
- кашель;
- хрипи;
- задишка;
- подразнення горла.
Експерти ВООЗ підтверджують зв’язок між проживанням у сирих приміщеннях та підвищеним ризиком розвитку астми, респіраторних інфекцій і проблем із диханням.
Алергічні реакції
Пліснява належить до сильних алергенів. Найчутливішими до її впливу є діти, літні люди та особи, які вже мають алергічні захворювання.
Можливі прояви:
- свербіж очей;
- сльозотеча;
- почервоніння шкіри;
- висипання;
- алергічний риніт;
- напади бронхіальної астми.
Особливий ризик для дітей
Через незрілу імунну систему та більшу частоту дихання діти отримують відносно більшу дозу спор грибів, ніж дорослі.
Наукові дослідження свідчать, що контакт із пліснявою в ранньому віці може бути пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку астми та алергічних захворювань.
Небезпека для людей зі зниженим імунітетом
Для людей із хронічними захворюваннями легень, онкологічними хворобами, після трансплантації органів або тих, хто проходить імуносупресивну терапію, окремі види грибів можуть становити особливу небезпеку та спричиняти грибкові інфекції.
«Чорна пліснява»: міф чи реальність
У суспільстві поширена думка про особливу небезпеку так званої «чорної плісняви». Проте фахівці зазначають, що колір грибка не визначає рівень його небезпечності.
Будь-яка пліснява незалежно від кольору свідчить про наявність проблем із вологістю в приміщенні та може негативно впливати на здоров’я людей.
Чи потрібно досліджувати плісняву в лабораторії
Багато власників житла намагаються визначити вид грибка за допомогою лабораторних аналізів. Водночас міжнародні рекомендації наголошують: якщо плісняву видно або в приміщенні відчувається характерний затхлий запах, проблему потрібно усувати незалежно від результатів досліджень.
Набагато важливіше знайти джерело надмірної вологості та ліквідувати його.
Як позбутися плісняви
Ефективна боротьба з грибком починається не з косметичного ремонту, а з усунення причин його появи.
Фахівці рекомендують:
- ліквідувати протікання труб, покрівлі та інші джерела вологи;
- забезпечити якісну вентиляцію приміщень;
- підтримувати відносну вологість повітря нижче 60%;
- регулярно провітрювати житло;
- видаляти конденсат із поверхонь;
- після затоплення ретельно просушувати приміщення протягом 24–48 годин;
- замінювати уражені матеріали, які неможливо очистити, зокрема гіпсокартон, шпалери чи теплоізоляцію.
Профілактика — найкращий спосіб захисту
Щоб запобігти появі плісняви, варто:
- контролювати рівень вологості в оселі;
- використовувати витяжну вентиляцію на кухні та у ванній кімнаті;
- не закривати вентиляційні канали;
- уникати сушіння білизни в житлових кімнатах;
- утеплювати зовнішні стіни;
- регулярно перевіряти приміщення на наявність вологи та конденсату.
Фахівці наголошують: головне правило боротьби з пліснявою залишається незмінним — немає вологи, немає і плісняви.
Читайте також:
Аденоїди у дітей: коли потрібна операція та чи можливий рецидив
Які вакцини рекомендовані людям із хронічними захворюваннями: пояснення лікарів
