Більше століття тому, 29 березня 1917 року, у газеті «Свободний голос» вийшла одна з перших докладних заміток про Вінницю — «15 годин у Вінниці». Автор матеріалу, що підписався псевдонімом Проїжджий, залишив яскраву картину вражень від короткого, але насиченого візиту до міста.
Усього за 15 годин мандрівник встиг оцінити архітектуру, транспорт, побут та загальний настрій тодішньої Вінниці. Враження — переважно позитивні. Особливо автора захопив міський трамвай, що здавався йому символом європейськості та сучасності. Також відзначив комфорт готелю, чистоту тротуарів, наявність доглянутих скверів і помітне громадське життя.
Втім, знайшлися й деталі, які видались йому суперечливими. Так, водонапірна вежа, яку сьогодні вважають одним із символів Вінниці, викликала у «Проїжджого» неоднозначне враження. Він охарактеризував її як таку, що більше пасує заводам, ніж центру міста. Не сподобалися також назви вулиць — на його думку, вони не мали зв’язку з місцевою історією та були «штучними».
Попри це, загальне враження від міста було позитивним. У часи бурхливих змін 1917 року Вінниця вже демонструвала прикмети модерного європейського міста — з прагненням до розвитку, чистотою й гостинністю.
Цей історичний фрагмент нагадує: навіть короткі зустрічі можуть залишити по собі важливі свідчення часу, а літературні замітки — зберегти для нас атмосферу Вінниці понад столітньої давності.
