В Україні зростає інтерес до Трипільської культури — давньої цивілізації, яка понад 7 тисяч років тому сформувала вагомий пласт європейської історії. У Києві відбулася дискусія «Трипілля: культурний код України. Наука, ідентичність, національна безпека», приурочена до виходу спеціального випуску журналу «Антиквар» — «Україна. Світ Трипілля».
Захід організували ГО «Наша Основа», журнал «Антиквар» та Благодійний фонд «МХП — Громаді». Подія об’єднала науковців, громадських діячів, політиків і митців, які обговорювали роль Трипілля у формуванні української ідентичності, а також його значення для культурної дипломатії та національної безпеки.
Третій Президент України Віктор Ющенко наголосив, що Трипільська культура є не лише частиною української спадщини, а й цивілізаційним надбанням усієї Європи:
«Тема, яку ми сьогодні піднімаємо, це та тема, яка буде цікава португальцю, французу, греку, британцю, будь якій нації в Європі, тому що ми виносимо не маленьке внутрішнє питання, а питання цивілізаційне, про яке до сьогоднішнього дня Європа мало знає. Це тема, яка буде цікавити в Європі і світі всіх. Культура, яка на дві з половиною тисячі років раніше з’явилася ніж Єгипет. Ми маємо дуже цікаву, не вивчену цивілізаційну культуру, яка дуже важлива для хрестоматії Європи, хрестоматії світу та українського вивчення.»
Окрему увагу під час дискусії приділили питанню національної ідентичності. Віктор Ющенко зазначив, що повернення до цивілізаційних витоків є важливим етапом самоусвідомлення української нації:
«Вся складність національної ідентичності України заключається в тому, що ми занадто довго, більше 300 років, знаходилися в колоніальному режимі, де українська мова була заборонена. Довгі роки російського кріпацтва привели до того, що національне питання було занедбане. Я думаю що в 90-тих роках ми, можливо, встигли на останній потяг і в останній вагон у цьому потязі, коли ще можна було повернути українську ідентичність та українське осмислення. Я тішусь, що за 30 років ми пройшли дуже складну, але ефективну дорогу національного усвідомлення, коли сьогодні можна сказати, що ми — не квазі нація. Українську націю знає весь світ.»
Голова Наглядової ради БФ «МХП — Громаді» Юрій Мельник розповів про плани популяризації Трипільської культури через книги, фільми, театральні проєкти та VR-експозиції, наголосивши на її потенціалі як інструменту культурної дипломатії:
«У нас є задум випустити хорошу книгу про Трипілля, зробити фільм про цю давню цивілізацію та підготувати виставу. Також працюємо над створенням VR-експозиції. Завдяки цим продуктам українці та світ познайомляться з історією України та зрозуміють її значення для майбутнього. Трипільська культура може бути хорошим інструментом культурної дипломатії.»
Про значення культури під час повномасштабної війни говорив журналіст і автор історично-документальних проєктів Акім Галімов, зазначивши, що війна точиться не лише за території, а й за українську ідентичність:
«Суспільство має усвідомлювати, заради чого ця війна ведеться. Вона ж не ведеться заради територій чи міст, на сході або півдні України. Росія воює проти нашої культури, проти того, що ми називаємо українською ідентичністю, українською самоідентифікацією. Тому сьогодні надзвичайно важливо відкривати для себе українську історію та культуру. Все, що формує нас як націю. Для того щоб розуміти, хто ми є, яка наша ціль в майбутньому та що ми несемо далі в цьому світі.»
Учасники дискусії підкреслили, що Трипільська культура є не лише археологічною спадщиною, а й фундаментом сучасного культурного бренду України. Проєкт «Україна. Світ Трипілля» поєднує науку, мистецтво та громадські ініціативи, відкриваючи нові можливості для збереження та популяризації культурної спадщини.
Детальніше про дискусію, її учасників та ключові меседжі — дивіться у сюжеті.
