У мальовничому селі Сокілець, що входить до Немирівської міської громади Вінницького району, досі зберігається унікальна архітектурна пам’ятка — старий водяний млин, зведений у ХІХ столітті. Будівля, яка понад сто років стоїть на березі Південного Бугу, привертає увагу не лише туристів, а й дослідників історії Поділля.
Млин у Сокільці — це зразок промислової архітектури кінця XIX століття, виконаний із місцевого каменю та червоної цегли. Його конструкція, збереження та розташування свідчать про високий рівень інженерного мислення того часу.
“Сокілецький млин — один із небагатьох на Поділлі, який зберігся у автентичному вигляді. Він працював до середини ХХ століття, а під час Другої світової війни навіть використовувався як укриття для місцевих жителів. Такі об’єкти — це не просто споруди, а живі сторінки історії, які допомагають нам краще зрозуміти, як жила громада, як формувалась економіка регіону”, — розповідає кандидат історичних наук Ігор Лисенко, дослідник промислової спадщини Поділля.
Історія крізь призму війни і миру
Млин пережив революцію, голод, війну. Під час Другої світової війни будівля частково використовувалась як укриття, а в післявоєнні роки — як сільгосппункт. У радянські часи його діяльність згорнули, механізми демонтували, а сам об’єкт залишили напризволяще. Відтоді млин поступово руйнується.
Нині млин перебуває у напівзруйнованому стані. Місцеві мешканці неодноразово зверталися до органів місцевого самоврядування із проханням зберегти унікальну споруду, принаймні законсервувати її від подальшого руйнування. Деякі ентузіасти навіть висловлюють ідею створити на його базі музей старовинного млинарства чи туристичний об’єкт.
Місцеві краєзнавці наголошують: млин у Сокільці може стати не лише окрасою села, а й важливою частиною історичного туризму Вінниччини. Але для цього потрібні спільні зусилля громади, інвесторів та влади.
