Віталій Олійник, позивний Оскар, – військовий, патріот, доброволець, який віддав своє життя за Україну. Його мати, Лариса Олійник, поділилася спогадами про сина, його дитинство, вибір життєвого шляху та останні дні.
Змалку Віталій був наполегливим і цілеспрямованим. Він любив історію, географію, біологію та правознавство. У школі часто дискутував на уроках історії, доводячи свою думку.
“Він багато читав, цікавився документальними фільмами про Україну, а не мультиками, як більшість дітей”, – згадує мама.
Патріотичні погляди хлопця формувалися в родині:
“У нас батько завжди розповідав про історію, про те, хто такі москалі. Це було важливою частиною його виховання”. Уже у 2013 році, навчаючись в Одесі, Віталій приєднався до організації “Патріот України”, а згодом – до полку “Азов”.
Військовий шлях та боротьба за Україну
Захоплення історією та геополітикою допомогли Віталію визначитися з життєвим шляхом. Він брав участь у подіях на Майдані, у травні 2014 року перебував у Будинку профспілок в Одесі, де отримав поранення. Пізніше вступив до “Азову”, де став командиром гаубиці.
“Він дуже хотів служити, пройшов усі медичні комісії, навіть попри проблеми зі здоров’ям”, – розповідає пані Лариса.
Коли 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення, Віталій був у Маріуполі. Востаннє він зателефонував 22 березня – привітав сестру з днем народження, передав вітання всім знайомим і запевнив, що в нього все добре. 25 березня він перестав виходити на зв’язок, а вже 27 березня родина отримала звістку про його загибель.
Останній бій
Після загибелі сина його побратими розповіли про останні дні Віталія. Він брав участь у знищенні ворожої техніки, допомагав цивільним, які залишилися в Маріуполі без їжі та води. “Він спалив автопарк окупантів, разом із побратимами знищив два спецзагони ГРУ, а у вільний час носив воду і їжу дітям та місцевим мешканцям”, – розповіли товариші.
“Він завжди казав: ‘Мамо, не переживай, усе буде добре’. Він був справжнім воїном, патріотом, справедливою людиною”, – каже Лариса Олійник.