Кабінет Міністрів України затвердив єдиний порядок роботи міжвідомчих регіональних команд, які займаються репатріацією та ідентифікацією тіл і останків загиблих. Документ визначає правила взаємодії залучених установ, процедури судово-медичних досліджень, фіксації ідентифікаційних ознак та збереження біологічних зразків, необхідних для встановлення осіб загиблих. Повідомляє Вінниччина Онлайн з посиланням на МОЗ України.
Розроблений Міністерством охорони здоров’я України порядок має врегулювати роботу фахівців на всіх етапах ідентифікації. Раніше не існувало єдиного комплексного підзаконного акта, який визначав би формування таких команд, їхній склад, повноваження та алгоритми взаємодії під час роботи з неідентифікованими тілами й останками з урахуванням особливостей репатріації.
Ухвалений документ встановлює спільні вимоги до огляду, судово-медичного дослідження та оформлення результатів. Окремо визначено послідовність дій фахівців, щоб забезпечити належне збереження інформації, яка може допомогти встановити особу загиблого.
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко наголосив, що головним завданням залишається створення належних умов для досліджень і збереження кожної ознаки, яка може допомогти в ідентифікації.
«Для Міністерства охорони здоров’я України пріоритетом залишається забезпечення належних умов для проведення судово-медичних досліджень, збереження кожної важливої ідентифікаційної ознаки та сприяння встановленню особи кожного загиблого. За кожним неідентифікованим тілом чи фрагментом останків — людське життя та родина, яка чекає на звістку про близьку людину. Саме тому кожна збережена ідентифікаційна ознака, кожен належним чином відібраний зразок і кожне якісно проведене дослідження мають значення. Завдання держави — зробити все можливе, щоб встановити особу кожного загиблого, забезпечити гідне поводження з його останками та надати родинам можливість дізнатися про долю своїх близьких», — зазначив Віктор Ляшко.
Як відбуватиметься ідентифікація тіл та останків
Для впорядкування досліджень запроваджують єдину систему кодування та документування. Кожному тілу або окремому фрагменту присвоюватимуть унікальний код. Його використовуватимуть для маркування біологічних зразків, фотоматеріалів, документів та інших об’єктів. При цьому код не міститиме персональних даних, які дозволяють ідентифікувати людину.
Під час огляду фахівці фіксуватимуть усі ознаки, що можуть допомогти встановити особу загиблого. Зокрема, йдеться про:
- татуювання, рубці та шрами;
- стоматологічні особливості;
- сліди медичних втручань;
- одяг, документи та особисті речі;
- папілярні візерунки та відбитки пальців, якщо їх можливо відновити й отримати.
Порядок також регламентує проведення судово-медичних досліджень, документування тілесних ушкоджень, вивчення зубів і кісткових останків. Визначено й вимоги до відбору біологічного матеріалу для молекулярно-генетичних та інших лабораторних досліджень.
Окремий алгоритм передбачений для роботи з фрагментованими останками. Спеціалісти проводитимуть інвентаризацію анатомічних фрагментів, оцінюватимуть їхні характеристики, формуватимуть анатомічно узгоджені групи та встановлюватимуть мінімальну кількість людей, останки яких досліджують.
Які заходи безпеки передбачені
Документ містить вимоги щодо безпеки під час роботи з репатрійованими тілами й останками. Перед відкриттям пакування його перевірятимуть на наявність вибухонебезпечних предметів. Для цього залучатимуть вибухотехнічні підрозділи Національної поліції або ДСНС.
Також усі учасники досліджень повинні дотримуватися правил використання засобів індивідуального захисту.
Які установи братимуть участь у роботі
До міжвідомчих регіональних команд залучатимуть представників різних державних органів та установ. Серед них:
- державні спеціалізовані установи судово-медичної експертизи;
- органи прокуратури;
- Національна поліція;
- Експертна служба Міністерства внутрішніх справ;
- підрозділи цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України;
- Державна служба України з надзвичайних ситуацій;
- інші уповноважені органи та установи.
Запровадження спільного алгоритму має допомогти скоординувати роботу всіх залучених фахівців, забезпечити належне оформлення результатів досліджень і зберегти дані, необхідні для ідентифікації загиблих.
Уніфікація процедур також покликана зменшити ризик втрати важливих ідентифікаційних ознак та доказових матеріалів, підвищити ефективність взаємодії між установами, забезпечити дотримання прав людини й гідне поводження з тілами та останками загиблих.
Нагадаємо, раніше відбулася міжвідомча нарада за участю представників Міністерства охорони здоров’я, Міністерства внутрішніх справ і Міністерства оборони України. Учасники обговорили вдосконалення ідентифікації репатрійованих військових і цивільних осіб та посилення координації на всіх етапах цього процесу.
Зокрема, йшлося про процедури до початку судово-медичної експертизи та після її завершення, обмін інформацією між залученими службами, нормативне врегулювання роботи й взаємодію з родинами загиблих.
