Історія з придбанням дорогого електромобіля Tesla для дружини відомого антикорупціонера Віталія Шабуніна під час війни, схоже, нагадала події десятирічної давнини. Повідомляє Вінниччина Онлайн з посиланням на Варіанти.
Ще у 2016 році на адресу Шабуніна лунали звинувачення в корупції з боку західних засобів масової інформації. Однак справжній скандал розгорівся в липні 2017 року. Тоді колишній керівник пресслужби Державного департаменту США та екс-посол США в Бахрейні Адам Ерелі опублікував статтю, у якій проаналізував доходи й витрати Шабуніна.
«Вище керівництво Центру протидії корупції в Україні, яке отримало значну фінансову підтримку американського уряду, нагріло руки на вигідних угодах і відкатах», — стверджував автор.
За наведеними в публікації даними, директор ЦПК Віталій Шабунін заробляв 34 тисячі доларів США. У 2010 році він придбав квартиру за 60 тисяч доларів, а у 2014-му — землю під Києвом за 20 тисяч доларів. У 2016 році квартиру продали за 34 тисячі доларів, а на її місці збудували будинок вартістю 83 тисячі доларів. Як зазначав Ерелі, нерухомість була зареєстрована на ім’я дружини Шабуніна, а позикові кошти для її придбання нібито не залучалися.
Тоді скандал згодом вщух, однак, як то кажуть, осад залишився.
Теперішню купівлю дорогої автівки Шабунін пояснив доволі просто. В інтерв’ю голові правління фундації DeJuRe Михайлу Жернакову він заявив, що автомобіль придбали для потреб дружини.
Історія з Tesla знову привернула увагу суспільства до питання фінансування Центру протидії корупції, зокрема прозорості надходження коштів. Як пишуть українські медіа з посиланням на звіти організації, сукупне фінансування ЦПК станом на кінець 2024 року становило близько 8,1 мільйона доларів. Серед джерел надходжень називають структури США, Посольство Великої Британії та Світовий банк.
Окремі питання викликає інформація про те, що під час військової служби Шабунін надавав консультації благодійним фондам і отримував за це через ФОП від 100 до 200 тисяч гривень на місяць. Додатковий нюанс полягає в тому, що серед замовників послуг ФОП був і Центр протидії корупції, де Шабунін обіймає керівну посаду та отримує зарплату.
За інформацією, наведеною в публікаціях про фінансування організації, лише за однією грантовою програмою Світового банку зарплати працівників ЦПК становили 382 609 доларів.
Привертає увагу й пункт про пожертви від фізичних та юридичних осіб. Якщо діяльність відомих міжнародних структур і причини їхньої підтримки більш-менш зрозумілі, то мотиви приватних жертводавців, а також деяких маловідомих в Україні фондів, залишаються неочевидними. Виходить, що організації, які прагнуть впливати на державну політику, частково фінансуються невідомими широкому загалу донорами.
І тут знову виникає питання державної безпеки. Власне, воно мало б турбувати суспільство навіть більше, ніж те, як Шабунін витрачає донорські кошти. Адже в контексті його діяльності залишаються питання, які потребують з’ясування.
Нагадаємо, що на засіданні тимчасової слідчої комісії під керівництвом Олексія Гончаренка намагалися з’ясувати, чи поширював Шабунін документи Міністерства оборони з обмеженим доступом, позначені грифом «Для службового користування» (ДСК). Такі підозри озвучували окремі ветеранські структури. Віталій Шабунін звинувачення заперечує. Водночас питання потребує належного з’ясування, адже йдеться про можливі ризики для національної безпеки.
Якщо документи справді передавалися стороннім особам, важливо встановити не лише обставини їхнього поширення, а й те, хто міг надати до них доступ і з якою метою.
У цьому контексті знову згадують людей, із якими Шабунін перетинався в межах антикорупційної діяльності. Серед них була й Тетяна Монтян, за яку він свого часу агітував на виборах до Верховної Ради. Цей факт підтверджується його дописом у соцмережах, у якому він закликав голосувати за Монтян на 212-му виборчому окрузі.
Реагуючи на допис про те, що Монтян залишила записку біля Стіни плачу з проханням до Бога відкрити реєстри майнових прав, Шабунін написав: «Які б матюки Таня не писала під цим постом, все одно вона буде хорошим нардепом, якщо ви проголосуєте за неї на 212 виборчому окрузі. Я б за неї точно свій голос віддав». Однак депутаткою Верховної Ради Монтян не стала.
Подальша історія колишньої адвокатки розвивалася вже в іншому напрямку. У жовтні 2024 року стало відомо, що Тетяну Монтян позбавили права на заняття адвокатською діяльністю в Україні. Ще в березні 2023 року обвинувальний акт щодо неї скерували до суду. Монтян обвинувачують, зокрема, у публічних закликах до насильницької зміни конституційного ладу, захоплення державної влади, запереченні російської агресії та виправдовуванні війни.
За повідомленнями українських правоохоронців, Монтян виїхала до Росії ще у 2021 році. Автори критичних дописів про Шабуніна закидають йому те, що він не перепросив українців за свою колишню підтримку Монтян.
Зрозуміло, що самі по собі наведені обставини не є доказом причетності Шабуніна до будь-яких правопорушень. Однак питання, порушені навколо фінансування ЦПК і можливого поширення документів з обмеженим доступом, потребують відповідей.
У цій ситуації логічним кроком було б продовження роботи тимчасової слідчої комісії під керівництвом Олексія Гончаренка. Якщо комісія порушила ці питання, важливо не обмежуватися їхнім озвученням, а спробувати встановити обставини та надати суспільству аргументовані відповіді. Адже нині, під час війни, дрібниць бути не може — особливо коли йдеться про національну безпеку.