Після початку повномасштабної війни в Україні змінилися підходи до лікування та маршрутизації пацієнтів із тяжкими травмами. Медична система адаптувалася до нових викликів, зокрема до збільшення кількості пацієнтів із бойовими, вибуховими та термічними травмами. Важливу роль у цьому процесі відіграє прицільна медична евакуація, завдяки якій пацієнтів швидше доправляють до спеціалізованих закладів, де є необхідні фахівці, обладнання та досвід лікування конкретних станів.
Як змінилася робота медиків із початком повномасштабної війни, з якими травмами вони працюють сьогодні та як організоване подальше лікування пацієнтів, розповів Роман Чорнопищук, керівник Центру термічної травми та пластичної хірургії Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова.
«Характер травм принципово змінився»
До повномасштабного вторгнення у структурі роботи Центру переважали пацієнти з побутовими термічними травмами — опіками різного ступеня тяжкості та різних вікових груп. Після початку повномасштабної війни ситуація змінилася.
“З’явився новий контингент пацієнтів, і його частка має чітку тенденцію до зростання – побільшало поранених внаслідок бойових дій, передусім із вибуховими та термічними травмами.”
говорить лікар.
За словами Романа Чорнопищука, поява нових видів озброєння, ескалація бойових дій та суттєве збільшення використання безпілотних літальних апаратів призвели до зростання частки надзвичайно тяжких пацієнтів із комбінованою травмою, масивними глибокими опіками та інгаляційними ушкодженнями.
Зміни відображаються і в статистиці Центру. У першому півріччі 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість госпіталізованих пацієнтів збільшилася на 48,2%, а кількість виконаних хірургічних втручань — на 45,9%.
Водночас ці показники не повністю відображають зростання навантаження на медиків. Змінилася не лише кількість пацієнтів, а й структура травм. Зросла частка тяжких опіків, комбінованої бойової травми та випадків, які потребують інтенсивної терапії й багатоетапного хірургічного лікування.
“Якщо раніше значну частину нашої роботи становило лікування побутових термічних травм, то сьогодні серед найскладніших пацієнтів значну частку становлять військові з комбінованою бойовою травмою та тяжкими опіками.”
розповідає Роман Чорнопищук.
Такі пацієнти можуть одночасно мати термічні ураження, травматичні дефекти м’яких тканин, ушкодження кінцівок, переломи, інгаляційну травму та інші супутні ушкодження. Тому їхнє лікування потребує постійної взаємодії фахівців різних спеціальностей.
Від правильної маршрутизації залежить час лікування
Однією з принципових змін під час повномасштабної війни стала маршрутизація тяжко травмованих пацієнтів.
Завдяки прицільній медичній евакуації людина з тяжкою опіковою або комбінованою травмою може потрапити безпосередньо до спеціалізованого центру, який має необхідні ресурси та досвід для надання відповідної допомоги.
“Адекватна та своєчасна маршрутизація є однією з ключових передумов якісного лікування. Для пацієнтів із тяжкими опіками та комбінованими травмами час має принципове значення. У спеціалізованому центрі є команда фахівців, можливості інтенсивної терапії, хірургічний досвід та необхідне обладнання. Це дає змогу якомога раніше розпочати повний комплекс спеціалізованої допомоги.”
пояснює лікар.
У Центрі, за словами Романа Чорнопищука, працюють над маршрутизацією не лише на рівні безпосереднього лікування. Паралельно було сформовано нормативну базу та механізми координації й моніторингу розподілу пацієнтів, своєчасності їхнього транспортування та подальшого надання спеціалізованої допомоги.
MEDEVAC як продовження лікування
Не кожен пацієнт після стабілізації потребує лікування за кордоном. Рішення про подальшу тактику залежить від конкретного клінічного випадку, характеру та тяжкості травми, необхідності тривалого спеціалізованого лікування, а також від ресурсів і можливостей забезпечити весь необхідний комплекс допомоги.
“Залучення профільних закордонних центрів і фахівців має надзвичайно велике значення. Це не заміна української медичної допомоги, а розширення її можливостей, особливо у випадках критичних клінічних випадків.”
зазначає Роман Чорнопищук.
Програма медичної евакуації «Medevac Ukraine» була створена у квітні 2022 року у співпраці Міністерства охорони здоров’я України, Європейського Союзу, Всесвітньої організації охорони здоров’я та урядів європейських країн.
Це централізована багаторівнева система медичної евакуації. Витрати на транспортування та лікування пацієнтів покривають уряди країн, які їх приймають.
До моменту евакуації пацієнт уже може отримати в Україні значний обсяг медичної допомоги. Завдяки системі маршрутизації він може потрапити до спеціалізованого комбустіологічного, тобто опікового, підрозділу вже за лічені години після травми. Тут пацієнту надають необхідну спеціалізовану допомогу, зокрема інтенсивну терапію та хірургічне лікування.
Важливою складовою цього процесу є постійна комунікація між медичними фахівцями, які працюють на різних етапах лікування. За необхідності українські лікарі можуть отримувати консультативну підтримку іноземних колег, зокрема за допомогою телемедицини.
Якщо ухвалюється рішення про продовження лікування за кордоном, до процесу долучаються українські транспортні медичні бригади, іноземні партнери та фахівці закордонної клініки.
Їм передають актуальну клінічну інформацію про стан пацієнта, характер і обсяг травми, проведені хірургічні втручання, результати обстежень, інтенсивну терапію та інші дані, необхідні для безпечного транспортування та безперервності лікування.
«Це не завершення роботи української команди»
Для українських лікарів передача пацієнта до закордонної клініки не означає завершення роботи.
“Я б точно не називав це завершенням роботи української команди. Навпаки, це наступний етап спільного лікування. Після евакуації продовжується професійна комунікація із закордонними колегами. Лікарі обмінюються інформацією та клінічним досвідом, а за необхідності українські фахівці можуть долучатися до обговорення подальшої тактики лікування.”
говорить Роман Чорнопищук.
За його словами, така співпраця поступово стає системнішою. У Центрі працюють над укладанням відповідних угод між медичними закладами, спільними освітніми проєктами та можливостями стажування українських фахівців у профільних іноземних центрах, а також проходженням сертифікованих фахових курсів.
“Окремо хотів би відзначити наших закордонних колег, які незалежно від часу доби відгукуються на запити про допомогу, діляться своїми знаннями, практичним досвідом та клінічними протоколами.”
додає лікар.
Український досвід і міжнародна співпраця
Повномасштабна війна змусила українських медиків працювати з великою кількістю надзвичайно складних травм. За словами Романа Чорнопищука, за ці роки українські фахівці накопичили значний клінічний та організаційний досвід лікування пацієнтів із тяжкою бойовою травмою.
Йдеться, зокрема, про досвід роботи з комбінованими ушкодженнями, масивними дефектами м’яких тканин, тяжкими опіками та їхніми ускладненнями, а також організації медичної допомоги в умовах значного навантаження на систему охорони здоров’я.
“Дуже сподіваюся, що цей досвід ніколи не доведеться відтворювати іншим країнам у подібних умовах. Водночас знання, які сьогодні отримують українські лікарі, можуть бути важливими для міжнародної медичної спільноти – і ми готові ними ділитися”
говорить керівник Центру.
Водночас міжнародна співпраця дала українським фахівцям можливість змінювати та вдосконалювати власні підходи до лікування.
Професійний обмін, навчання та адаптація нормативно-правової бази дозволили порівнювати українські підходи з практикою закордонних центрів, впроваджувати сучасні методики, удосконалювати хірургічну тактику, інтенсивну терапію та принципи реабілітації.
Врятувати життя — і повернути його якість
Говорячи про результати лікування, Роман Чорнопищук насамперед наголошує, що за кожним клінічним випадком стоять конкретна людина та її родина.
Особливо запам’ятовуються пацієнти, стан яких на момент надходження оцінювався як критичний, а прогноз — як вкрай несприятливий. Водночас завдяки спільній роботі великої кількості фахівців, правильно організованій маршрутизації та можливості продовження спеціалізованого лікування вдавалося досягати позитивного результату.
“Безумовно, першим і головним результатом залишається врятоване життя. Але сучасне лікування не повинно завершуватися лише фактом виживання. Наступні завдання – максимально зберегти або відновити функцію ушкоджених ділянок, запобігти ускладненням, скоротити терміни відновлення, досягти прийнятного естетичного результату та допомогти людині повернутися до звичного життя. Тому справжній успіх — це не лише врятувати життя, а й допомогти повернути його якість.”
впевнений Роман Чорнопищук.
Саме в цьому, за словами лікаря, полягає і глобальний сенс програми «Medevac Ukraine». Від початку її роботи у 2022 році 34 країни світу прийняли на лікування та реабілітацію 7219 українців.
“Medevac – це не просто транспортування пацієнта з однієї країни до іншої. Це частина єдиного безперервного лікувального процесу, мета якого – забезпечити тяжко травмованій людині необхідну допомогу саме там і саме тоді, коли вона їй найбільше потрібна.”
Роман Чорнопищук.
Для пацієнта та його близьких рішення про евакуацію за кордон може бути складним і не завжди зрозумілим одразу. Однак, наголошує Роман Чорнопищук, це не відмова від лікування в Україні, а можливість продовжити його, використовуючи додаткові ресурси та можливості міжнародної медичної системи.
Для лікаря головним критерієм залишається врятоване людське життя та можливість допомогти пацієнту повернутися до повноцінного життя.
Читайте також:
Україна отримала $51,5 млн від Японії на розвиток медичної системи