Вінничина Онлайн

Цифровий образ, приватність та право на інформаційний спокій: у Вінниці обговорили новий Цивільний кодекс

Цифровий образ, приватність та право на інформаційний спокій: у Вінниці обговорили новий Цивільний кодекс

Цифровий образ, приватність та право на інформаційний спокій: у Вінниці обговорили новий Цивільний кодекс

У Вінниці відбулося регіональне обговорення проєкту нового Цивільного кодексу України за участю Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. Документ має оновити правила приватного права з урахуванням змін у суспільстві, зокрема розвитку цифрових технологій. Проєкт №15150 зареєстрували у Верховній Раді 9 квітня 2026 року, а 28 квітня його прийняли за основу. Повідомляє Вінниччина Онлайн з посиланням на “Vinnytsia Press Point”

До дискусії у Вінниці долучилися науковці, судді, адвокати, практикуючі юристи та студенти. Регіональні обговорення є частиною роботи над документом, який ще може зазнати змін під час подальшого опрацювання.

Руслан Стефанчук зазначив, що оновлення цивільного законодавства пов’язане не лише з юридичними нормами, а й із тим, як змінюється життя українців та які правові механізми будуть потрібні після завершення війни.

«Я хотів би більше говорити про те, як ми плануємо і бачимо життя України після цієї страшної війни. Мені здається, сьогодні дуже важливо дискутувати про законодавчі акти, якими ми послуговуватимемося на майбутнє. Один із найбільш фундаментальних — проєкт Цивільного кодексу України. Я тут для того, щоб провести чесну і дорослу розмову без заготовлених питань і відповідей», — сказав Голова Верховної Ради.

Цифрові права та приватність

Чинний Цивільний кодекс ухвалили у 2003 році. Відтоді суттєво змінилися способи спілкування, роботи, здійснення покупок і фінансових операцій. Значна частина повсякденного життя перемістилася в цифрове середовище.

Саме тому в проєкті передбачено низку положень, спрямованих на правове врегулювання цифрового життя людини.

Зокрема, пропонується закріпити права, пов’язані з:

  • цифровим образом;
  • цифровою приватністю;
  • персональними даними;
  • цифровими активами;
  • правом на забуття;
  • захистом від діпфейків;
  • правом на інформаційний спокій.

Окремо пропонується посилити правовий захист репутації та приватності людини.

«Сьогодні YouTube-акаунт чи сторінка в соцмережах у деяких людей вартують дорожче за їхні матеріальні статки. Ми вводимо поняття цифрового образу, цифрової приватності та захисту персональних даних. Є дві речі, які відрізняють людину, — це репутація і приватність, і ми повертаємо їх під надійну правову охорону», — сказав Стефанчук.

Окремі положення стосуються також цифрової спадщини — питань, пов’язаних із цифровими активами та інформацією людини після її смерті.

Гарантії для військовослужбовців та репродуктивні права

У проєкті передбачені окремі положення щодо військовослужбовців та ветеранів. Зокрема, автори пропонують визначити особливості їхнього цивільно-правового статусу та спростити окремі процедури встановлення юридичних фактів.

Ще один блок змін стосується репродуктивних прав. Серед запропонованих положень — можливість відкладеного батьківства для військовослужбовців.

Право на інформаційний спокій

Проєкт передбачає зміни й у сфері особистих та трудових відносин. Зокрема, пропонується закріпити право на інформаційний спокій — можливість людини не отримувати робочі повідомлення та комунікацію у свій особистий або вихідний час.

Також оновлення стосуються речового права. Серед об’єктів, які планують врегулювати цивільним законодавством, — паркомісця, криптовалюти, 3D-об’єкти та космічні об’єкти. У документі також пропонується використовувати термін «посідання» для позначення фактичного утримання речі.

Офіційні матеріали Верховної Ради зазначають, що серед нових особистих прав у цифровому середовищі також передбачаються право на забуття, захист від діпфейків, цифровий образ та інформаційний спокій.

Коли можуть запрацювати нові правила

За словами Руслана Стефанчука, після ухвалення нового Цивільного кодексу передбачається перехідний період для адаптації судів, адвокатів, юристів та бізнесу.

«Ми плануємо, що цей кодекс буде введено в дію через рік після завершення правового режиму воєнного стану. Цей термін необхідний для того, щоб і суди, і юристи-практики, і бізнес мали можливість адаптуватися до нових правил, а ми — усунути всі можливі неузгодженості», — зазначив Голова Верховної Ради.

Водночас остаточний зміст документа ще може змінитися під час його доопрацювання. Зареєстрований проєкт №15150 наразі перебуває на етапі законодавчого опрацювання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

0 Comments
scroll to top