Україна є одним із лідерів Європи за площами ріллі, виробництвом та експортом сільськогосподарської продукції. Значну роль у цьому секторі відіграє і Вінниччина. Водночас через блокування росією морських шляхів та обстріли портів можливості для експорту українського зерна суттєво скоротилися, а закупівельні ціни на продукцію знизилися.
Про ситуацію в аграрному секторі та можливі економічні наслідки «33 каналу» розповів доктор економічних наук, колишній керівник області, лідер Громадського об’єднання «Ми – Вінничани» Валерій Коровій.
За його словами, торік Україна виробила близько 60 млн тонн зерна, значна частина якого традиційно призначена для експорту.
– Україна торік виробила 60 млн тонн зерна. Причому майже 80% українських зернових традиційно йде на експорт, – зазначає Валерій Вікторович. – Це, в першу чергу, пшениця і кукурудза – ну бо нема в Україні внутрішнього споживання такої кількості продукції.
Олійно-жирова промисловість (переробка соняшнику і ріпаку) має певні потужності, але значна частина цієї продукції теж експортується.
Експерт зазначає, що через проблеми з портами та черги на кордонах Україна не зможе продавати зерно в колишніх обсягах. Через це виникає ризик переповнення складів та елеваторів.
Зниження можливостей для експорту вже позначилося на закупівельних цінах. За словами Валерія Коровія, вартість пшениці знизилася до 4500 гривень за тонну без ПДВ та до 6000 гривень із ПДВ.
Через це, на його думку, на тлі подорожчання паливно-мастильних матеріалів для невеликих аграрних підприємств виникають серйозні ризики.
– Через обмеження експорту ціни впали до 4500 грн за тонну пшениці без ПДВ і до 6000 грн з ПДВ. Тому зрозуміло, що на фоні подорожчання паливно-мастильних матеріалів це може викликати велику низку ризиків і взагалі питання про доцільність займатися аграрним бізнесом, особливо в невеликих підприємств.
Водночас Валерій Коровій вважає, що говорити про загрозу краху економіки України через скорочення експорту зерна не варто. За даними Національного банку, Україна може недоотримати до 2 млрд доларів виручки.
– За даними Національного банку, через неможливість експортувати зернові Україна може втратити до 2 млрд доларів виручки. Багато це чи мало?
За рахунок фінансової допомоги, яка надходить в Україну і формує поняття платіжного балансу, Нацбанк прогнозує приріст золотовалютних резервів від 50 до 80 млрд доларів до кінця року. То на цьому фоні 2 мільярди аж ніяк не вплинуть на курс долара і стабільність національної валюти. Тобто треба відкинути розмови про те, що обмеження експорту зернових загрожує економіці України крахом.
Однак основні втрати, за його словами, відчують саме виробники сільськогосподарської продукції. Великі агрохолдинги мають власні елеватори, переробні потужності та тваринницькі комплекси, тому можуть частково компенсувати втрати за рахунок створення доданої вартості.
– Але проблема полягає в іншому: ці 2 млрд доларів втрачають саме аграрії. І якщо великі холдинги, а в нас в області вони орендують близько 35% земель, як правило, мають свою переробну базу, свої елеватори, то вони будуть мінімізувати ці втрати за рахунок формування доданої вартості, а тим більше, якщо ще й мають тваринництво.
А от малі фермерські господарства та невеликі агропідприємства можуть опинитися у значно складнішій ситуації. Валерій Коровій наголошує на необхідності державної підтримки таких виробників.
– А в найгіршій ситуації опиняться невеликі підприємства та малі фермери. І тут дуже значний ризик і велика необхідність, щоб державні інституції максимально пішли їм назустріч.
Окремою проблемою може стати збір та сушіння кукурудзи. Минулого року частина врожаю залишилася на полях через несприятливі погодні умови. Цього року в малих фермерів, за словами експерта, може не вистачити коштів на її збирання та сушіння.
– Минулого року через погану погоду в полях позалишали кукурудзу, і я боюся, що в економічному сенсі в невеликих фермерів цьогоріч не буде фінансових ресурсів, щоб кукурудзу зібрати, потім посушити її та ще й за це заплатити.
Фермер порахує, що краще б вона лишилася в полі. І зараз над цим треба серйозно думати. Не чекати, а окреслити коло малих фермерських господарств на предмет їхньої прямої підтримки з боку держави – надати дотації, щоб вони могли зібрати урожай.
На думку Валерія Коровія, безвідсоткові кредити не обов’язково зможуть вирішити проблему, адже їх доведеться повертати навіть у випадку збиткової діяльності.
– Говорять про безвідсотковий кредит, але спробуй швидко його оформити. І якщо фермер буде зазнавати прямих збитків, кредит все одно треба повертати…
Тому зараз необхідно все зробити для малих господарств, які зіткнулися з цією проблемою. Потрібно дотувати їх. Це має зробити і Кабмін, і всі владні інституції, зокрема й область. Адже система регіонального управління – це не просто писати довідки і вручати грамоти. Це вникати, ставити питання і працювати з профільними міністерствами для їх вирішення.
Ще одним напрямом, який може частково компенсувати втрату морської логістики, є залізничні та автомобільні перевезення. Водночас їхніх можливостей недостатньо для повного заміщення морського експорту.
– Є прогноз експертів, що через дороги і залізницю можна експортувати лише 60% від попередніх обсягів. Тобто в будь-якому випадку 40% того, що мало йти на експорт, залишиться в Україні.
Потрібно думати, як цю продукцію переробити. І як врятувати малі агропідприємства від банкрутства.
