Покинуті домашні собаки, нестача коштів, хвороби та постійний пошук нових родин. Саме з такими викликами щодня стикаються працівники та волонтери одного з вінницьких притулків для тварин. Попри труднощі вони продовжують рятувати чотирилапих, лікувати їх, стерилізувати та шукати для них люблячих господарів.
За словами волонтерів, більшість безпритульних собак, які живуть на вулицях, уже стерилізовані. Натомість дедалі частіше до притулків потрапляють домашні тварини, яких люди просто викидають або привозять із сіл.
Тепла їжа, медичний догляд, стерилізація, облаштовані будки та прихисток — усе це отримують собаки, які опинилися у притулку. Однак головне завдання волонтерів — знайти для кожного чотирилапого нову родину.
Волонтерка Юлія наголошує, що врятувати тварину — лише половина справи.
«Будь-яку хворобу, якщо вона не смертельна, можна вилікувати. Можна зібрати кошти, знайти тимчасову перетримку. Але найважче — це знайти тварині хорошу родину на все життя. Це дуже велика відповідальність», — розповідає Юлія.
«До нас потрапляють виснажені й покинуті тварини»
Працівниця притулку, яка вже багато років доглядає за його мешканцями, каже, що більшість собак потрапляють сюди у вкрай важкому стані.
«Бо я їх просто люблю. З дитинства постійно приносила тварин додому», — говорить жінка, пояснюючи, чому присвятила себе допомозі безпритульним собакам.
За її словами, найчастіше тварин знаходять виснаженими, голодними та хворими.
«У жахливому стані. Зневоднені, недогодовані. Був випадок, коли ми забирали двох собак із лісу. Їх просто вивезли та залишили. Вони були всі в кліщах», — пригадує працівниця.
Після потрапляння до притулку кожну тварину спочатку ізолюють, щоб оцінити стан здоров’я та особливості поведінки.
«Коли собака поступає до нас, ми спочатку поміщаємо її в окремий вольєр. Спостерігаємо, чи вона хвора, який у неї характер, щоб зрозуміти, чи можна її підселити до інших собак», — пояснює вона.
Найбільша проблема — не лише кошти
Особливо складно, зізнаються у притулку, боротися із захворюваннями цуценят.
«У нас є вірусний ентерит для маленьких щенят. Якщо імунітет слабкий, вижити з такою хворобою дуже важко», — говорить працівниця.
Попри емоційне навантаження, любов до тварин допомагає не опускати рук.
«Ми любимо їх, і вони нам також відповідають любов’ю», — каже вона.
Разом із тим у притулку зазначають, що найбільше їм бракує не лише фінансової підтримки.
«Хотілося б, щоб люди були добрішими, більше брали собак із притулків і не ображали їх. Кожна собака хоче додому, хоче тепла і свого господаря», — наголошує працівниця.
Притулок потребує допомоги
Щодня волонтери змушені шукати кошти на ремонт вольєрів, ліки та догляд за тваринами.
«Нам потрібно ремонтувати вольєри, купувати матеріали. Коли необхідно обробити собак від паразитів чи придбати ліки, ми публікуємо дописи, щоб зібрати кошти», — розповідають у притулку.
Заклад утримується завдяки благодійним внескам небайдужих людей. Частину витрат на стерилізацію покриває міська влада, а волонтери та благодійники регулярно привозять крупи, м’ясо, корм та інші необхідні речі.
Втім, найбільше мешканці притулку потребують не матеріальної допомоги, а власного дому.
Кожен із них чекає на людину, яка подарує йому родину, турботу та любов. І, як кажуть волонтери, за це собаки віддячують найціннішим — безмежною відданістю.
