У Державному історико-культурному заповіднику «Буша» завершився мистецький проєкт «Магічна глина», який відбувся у межах Всеукраїнського фестивалю «Подільський оберіг». Упродовж травневого тижня територія заповідника стала місцем зустрічі майстрів, митців, музикантів та шанувальників української культури з різних куточків країни.
Матеріал про подію підготувало видання «Могилів-Подільський онлайн», кореспондент якого побував безпосередньо на фестивалі та поспілкувався з його учасниками.
Буша вже давно вважається особливим місцем для багатьох українців. Тут історія поєднується із сучасністю, а атмосфера зберігає відгомін давніх культурних традицій. Саме тому проєкт «Магічна глина» став не просто мистецькою подією, а своєрідним простором для творчості, натхнення та збереження національної спадщини.
Протягом фестивалю територія заповідника перетворилася на відкриту творчу майстерню. До Буші завітали:
- гончарі
- ткачі
- музиканти
- майстри народного мистецтва
- шанувальники української культури
Атмосферу заходу доповнювали ярмарок автентичних виробів та виступи творчих колективів.
Однією з центральних подій стала персональна виставка майстрині-килимарки Оксани Лукомської, роботи якої привернули увагу гостей символізмом та глибиною орнаментів.
Однак найбільший інтерес серед відвідувачів викликала можливість не лише спостерігати, а й стати частиною творчого процесу.
Кожен охочий міг:
- сісти за гончарне коло
- попрацювати з глиною
- створити власний виріб
- відчути особливості традиційного ремесла
Культура як частина боротьби та національної ідентичності
Про значення подібних проєктів та важливість відновлення українських традицій розповіла очільниця обласного управління культури Ольга Дернова.
«Протягом тижня шість майстрів-гончарів із різних куточків України працювали на території Буші, створюючи власні роботи та знайомлячи відвідувачів із традиціями гончарного мистецтва.
Сьогодні ми підбиваємо підсумки в межах культурно-мистецького проєкту “Подільський оберіг”. Крок за кроком відновлюємо традицію подільських пленерів, які понад 15 років проводилися у Буші ще до повномасштабного вторгнення.
Я переконана, що саме під час війни особливо важливо популяризувати українську культуру. Культура — це також частина нашої боротьби та нашої ідентичності».
«Буша — місце сили»: враження гостей та учасників
Своїми емоціями поділилася авторка культурного блогу «Мандри країною з Лілією Рубан».
«Сьогодні перебуваю у Буші на фестивалі гончарства. І сказати, що я вражена — цього замало. Тут панує особлива атмосфера спокою, творчості й світла.
Буша — неймовірне і сакральне місце для українців. Тут відчувається сильна енергетика, яка допомагає відновитися, знайти натхнення та внутрішню гармонію».
Своїми враженнями від участі у проєкті також поділився майстер із Закарпаття Микола Рищук, який працював над створенням центрального артоб’єкта фестивалю — «Дерева життя».
За його словами, над композицією працювали не лише майстри, а й відвідувачі заходу.
До створення артоб’єкта долучалися:
- майстри-гончарі
- гості фестивалю
- діти
- учасники майстер-класів
Окрім центральної композиції, учасники створювали:
- глечики
- миски
- кухлі
- декоративні елементи
- керамічні вироби
Трипільські рецепти та смак історії
Особливу атмосферу фестивалю доповнив гастрономічний напрямок. Відвідувачі мали можливість скуштувати трипільські коржики, які готувала дослідниця стародавніх рецептів Наталія Сухіна.
За її словами:
«Мої коржики — це не просто ласощі, а смак нашої історії. Буша — це колиска трипільської цивілізації, тому саме тут особливо важливо ділитися такими традиціями».
Тиждень у Буші завершився, однак фестиваль залишив після себе не лише спогади, а й відчуття того, що українська культура продовжує жити, розвиватися та знаходити нові форми для свого відродження.