Фольклорний фестиваль імені Миколи Сафроняка відсвяткував свій 25-річний ювілей. Те, що чверть століття тому починалося як щира спроба відродити подільське коріння, сьогодні стало подією, яка згуртувала всю Чернівецьку громаду навколо спільної мети – збереження традицій та допомоги Збройним Силам України.
Днями площа в Чернівцях знову наповнилася особливим ритмом. Ювілейні «Великодні гаївки» зібрали людей не просто заради свята, а щоб вкотре нагадати: ми маємо те, що неможливо відібрати – нашу ідентичність. Журналіст видання «Могилів-Подільський онлайн» побував у самому епіцентрі дійства, спостерігаючи, як сьогодні громада власними силами береже цей унікальний спадок.
Історія фестивалю нерозривно пов’язана з селом Лозове. Саме там викладач та народознавець Микола Тихонович Сафроняк по крупинках збирав те, що майже стерлося з роками: забуті мелодії, старі обряди. Він не просто вивчав минуле – він вдихнув у нього душу, повернувши гаївки в життя людей. До 2022 року свято незмінно приймало Лозове, збираючи гостей з усієї області. Проте реалії війни внесли свої корективи – тепер фестиваль проходить у центрі громади, селищі Чернівці.
Про важливість такої єдності у непрості часи зазначає голова Чернівецької селищної ради Олена Бень: «Це світла подія, яка об’єднує людей, особливо в непростий для України час. Ми хочемо показати, що ми живі, що ми – жива нація, яка буде жити і здобуде справедливу перемогу. Ми розуміємо: до перемоги веде не лише зброя. Важливими є і наші справи, і слово, і культура. Ми пам’ятаємо наших захисників і підтримуємо їх. Слава Україні! Слава Героям!»
Особливу атмосферу створювали народні майстрині, які не просто демонстрували свої роботи, а й проводили майстер-класи для всіх охочих. У світлицях було представлене все різноманіття подільського ремесла: від витончених виробів із бісеру до колоритних ляльок-мотанок – давніх оберегів, виготовлених за всіма канонами. Поруч із цими скарбами – прапор з острова Зміїний, переданий захисниками, як нагадування про те, заради чого ми сьогодні єднаємося.
Про цінність цих реліквій та роботу з молоддю ділиться завідувачка будинку культури села Біляни Людмила Літвінова: «Ми приїхали разом із дівчатами з нашого вокального ансамблю “Ткана веретина”. Показуємо старовинний стрій, килими, крайки. Поруч – прапор, який нам передав захисник з острова Зміїний із відповідним написом. Ми зберігаємо нашу спадщину і передаємо знання дітям, створюємо гуртки, щоб відтворювати давні ремесла. І, звісно, чекаємо перемоги. Нехай Бог дарує Україні мир».
На святі було багато дитячого сміху та молодіжної енергії. Юні учасники, які поруч із дорослими впевнено співали веснянки, стали найкращим доказом того, що традиція не переривається. Лозівчани, які залишаються серцем свята, вірять: після перемоги фестиваль обов’язково повернеться до витоків у рідне село.
На цій спадкоємності акцентує директорка Лозівського ліцею Леоніда Барановська: «Гаївки – це радість для всієї громади. Ще у 2001 році Микола Сафроняк відродив ці традиції, які жили і житимуть у нашому селі. Для дітей це особливе свято, вони готуються до нього заздалегідь: розписують писанки, вивчають пісні. Щороку це коло збирає багато людей разом».
Повітря навколо було насичене ароматом домашньої випічки – ярмарок смаколиків став частиною великої допомоги фронту. Фестиваль у Чернівцях вкотре довів: спадок Сафроняка – це не музейна тиша, а гучні дитячі голоси та спільна справа заради майбутнього. Поки на площі ведуть «кривого танця», жива українська традиція залишається тією незримою силою, що тримає дух народу.
The post Чверть століття традиції: у Чернівецькій громаді пройшов ювілейний фестиваль «Великодні гаївки» first appeared on Могилів-Подільський Онлайн.
