ПДВ для ФОПів знову у фокусі
Питання запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців знову повернулося до публічної дискусії. Після заяв народного депутата Ярослава Железняка про збереження зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом, а також на тлі підтримки Вінницькою міською радою звернення підприємців щодо недопущення ПДВ для ФОПів, тема отримала новий резонанс. Про це повідомляє Політична арена Вінниччини.
Йдеться не лише про зміну податкової ставки. Експерти говорять про можливу перебудову всієї моделі малого підприємництва. Одні фахівці вважають, що це сприятиме детінізації економіки та збільшенню доходів бюджету. Інші попереджають: різке впровадження ПДВ може спричинити згортання діяльності частини малого бізнесу та посилення тіньового сектору.
Зобов’язання перед МВФ
За словами Ярослава Железняка, вимоги МВФ щодо податкової політики залишаються чинними та мають бути реалізовані до кінця березня 2026 року. Серед них — скасування пільги на посилки до 150 євро, запровадження ПДВ для ФОПів, закріплення 5% військового збору на постійній основі та ухвалення закону про оподаткування цифрових платформ.
Водночас наразі вдалося лише підвищити поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ з 1 до 4 мільйонів гривень.
Бізнес про ризики тінізації
«Фактично ми бачимо не скасування ідеї, а її перенесення. Це означає, що бізнес живе в режимі невизначеності — правила можуть змінитися в будь-який момент», – каже Олександр Печалін.
Голова Спілки підприємців «Стіна» Олександр Печалін вважає, що ініціатива насамперед ударить по малому бізнесу, а не по великих схемах.
На його думку, значно більшими джерелами тінізації є контрабанда, масштабні будівельні проєкти та великий бізнес із надприбутками, тоді як держава концентрується саме на ФОПах.
Він наголошує: у разі запровадження ПДВ підприємці зіткнуться зі зростанням адміністративного навантаження та витрат на бухгалтерію. З огляду на дефіцит фахових бухгалтерів у воєнний час це може стати додатковою проблемою.
Окремим ризиком він називає блокування податкових накладних і обігових коштів. Для мікробізнесу навіть тимчасове блокування платежів може означати фактичне припинення роботи.
На переконання Печаліна, великі компанії знайдуть нові схеми оптимізації, тоді як малі підприємці можуть закритися або піти в тінь.
«Будь-яке посилення податкового навантаження без паралельного спрощення адміністрування може стимулювати частину бізнесу працювати неофіційно».
Він також вважає, що ключова проблема — відсутність системного діалогу між державою та підприємцями.
«Підприємцям важливо не стільки зниження ставки, скільки стабільність правил. Прогнозованість — це головна цінність для малого бізнесу».
Позиція міської влади
Заступник вінницького міського голови Владислав Скальський зазначає:
«Запровадження ПДВ для ФОПів — це не просто зміна одного податку. Це структурна трансформація всієї моделі малого підприємництва, і її наслідки будуть відчутними як для бізнесу, так і для держави та місцевих громад.
З точки зору держави логіка зрозуміла: розширення бази ПДВ, зменшення можливостей дроблення бізнесу через ФОП-модель, підвищення прозорості оборотів і поступове наближення податкової системи до європейських правил. Важливо також, що це питання перебуває у фокусі домовленостей України з Міжнародним валютним фондом: розширення податкової бази та підвищення фіскальної стійкості є одним із елементів, які розглядаються в контексті продовження фінансової програми підтримки України.
Водночас у реальній економіці ефект, скоріше за все, буде значно складнішим.
Для значної частини малого бізнесу ПДВ — це не лише 20% податку, а насамперед суттєве зростання адміністративного навантаження: складніший облік, касові розриви, ризики блокування податкових накладних, необхідність професійної бухгалтерії. Для мікропідприємництва це може стати критичним бар’єром, і частина ФОПів може або скоротити діяльність, або перейти в тінь.
Для місцевих бюджетів наслідки будуть подвійними. З одного боку, детінізація та більша прозорість оборотів у довшій перспективі можуть розширити податкову базу. З іншого — у разі скорочення активності малого бізнесу громади ризикують втратити частину надходжень від єдиного податку.
Ключове значення матиме дизайн реалізації. Якщо передбачити поступовий перехід, достатньо високий поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ, максимально спрощене адміністрування для мікробізнесу та реальні гарантії проти блокування накладних — система зможе адаптуватися еволюційно. Якщо ж запровадження буде швидким і жорстким, без компенсаторів і перехідного періоду, ризик тінізації буде високим.
Прем’єр-міністерка України вже заявила, що мінімальний річний оборот ФОПа для застосування ПДВ буде піднято до 4 млн грн. Саме в такому вигляді законопроєкт планують подати до Верховної Ради. Але це буде складний закон для збирання голосів».
Думка економіста
Доктор економічних наук Валерій Коровій наголошує, що ПДВ — один із найскладніших податків для адміністрування, особливо для малого бізнесу.
«Це автоматично потягне додаткові витрати для підприємців, пов’язані з веденням обліку та звітності. Для малого бізнесу це суттєве навантаження», — пояснює Валерій Коровій.
За його словами, посилення податкового тиску може призвести до закриття частини бізнесів або їхнього переходу в тінь.
«Ми матимемо закриття значної кількості суб’єктів малого бізнесу, які або працюватимуть “по-чорному”, або взагалі припинять роботу. Це і є тінізація економіки», — зазначає економіст.
Він підкреслює, що в умовах війни держава має лібералізувати підприємницьку діяльність, а не створювати нові бар’єри.
«Не потрібно затягувати зашморг. Потрібно знімати бар’єри на шляху розвитку приватної ініціативи. Сьогодні нам важливо думати про те, як не заганяти економіку в тінь», — підкреслює Коровій.
Також він вважає, що проблеми зловживань великого бізнесу слід вирішувати точково.
«Якщо є зловживання, їх потрібно врегульовувати точковими рішеннями та роботою фіскальних органів. Для цього існують податкові механізми контролю. Але не можна дискредитувати саму ідею малого бізнесу через окремі випадки», — вважає експерт.
Він нагадує, що спрощена система наприкінці 1990-х років стала важливим інструментом детінізації економіки.
Також економіст звертає увагу на ризики для місцевих бюджетів.
«Якщо зменшиться кількість підприємців на спрощеній системі, це означатиме скорочення надходжень єдиного податку. А це вже прямий удар по місцевих бюджетах», — підсумував Валерій Коровій.
Коментар бухгалтера
Бухгалтерка з 14-річним стажем Олена зазначає:
«МВФ зняв рекомендації щодо ПДВ для ФОПів. Йдеться про те, що питання оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема у контексті платформ типу OLX, та військового збору планують впроваджувати орієнтовно з 2027 року. На 2026 рік відповідальність фактично знімається.
Однак важливо розуміти, що відповідальність знімається не з бізнесу, а з держави, тому що користувачі платформи все одно можуть бути охоплені цими правилами. Також озвучувалося, що питання щодо ПДВ можуть переноситися й на 2028 рік.
Паралельно змінюють пункт Податкового кодексу щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Ліміт планують збільшити з 1 мільйона гривень до 4 мільйонів гривень. Це правильне рішення, тому що цей показник давно не відповідає реальності.
Щодо того, наскільки ускладниться звітність для ФОПів у разі введення ПДВ, на сьогодні конкретики немає. Поки що неможливо точно сказати, як це буде працювати на практиці.
На даний момент ФОП третьої групи подає декларацію платника єдиного податку. Якщо ФОП має статус платника ПДВ, він звітує так само, як усі інші платники ПДВ, подаючи декларацію до 20 числа ” та реєструючи податкові зобов’язання (накладні). Для таких підприємців у плані звітності принципово нічого не зміниться.
Якщо ж ФОП третьої групи не є платником ПДВ і його обіг не перевищуватиме 4 мільйони гривень, він не буде зобов’язаний ставати платником ПДВ і не подаватиме звітність щодо ПДВ. Основне завдання — контролювати обіг.
Загальна позиція полягає в тому, що потрібно залишити ставку третьої групи і не тиснути на малий бізнес, адже найбільше страждають прості підприємці».
Баланс інтересів
Дискусія щодо ПДВ для ФОПів виходить далеко за межі одного податку. Фактично йдеться про баланс між фіскальною стабільністю держави, міжнародними зобов’язаннями та збереженням підприємницької екосистеми.
Ключове питання полягає не лише у тому, вводити ПДВ чи ні, а у форматі реалізації. Без продуманого переходу та діалогу з бізнесом реформа може мати зворотний ефект — замість детінізації економіка ризикує отримати нову хвилю згортання малого підприємництва.
