Соціологічне дослідження потреб ветеранів Вінниччини показало суттєвий розрив між задекларованою політикою підтримки та реальним життям після фронту. Опитування охопило ветеранів, ветеранок і родини загиблих Захисників і Захисниць України у громадах області.
Дослідження провела команда ГО «Соціальний центр Вінниччини» спільно з експертами Освітньої академії UAdvise. Воно тривало кілька місяців і включало фокус-групи в громадах та онлайн-опитування. Загалом проаналізовано 1553 валідні анкети.
Хто взяв участь у дослідженні
Портрет респондентів свідчить: більшість лише нещодавно повернулися до цивільного життя.
- 73,6% — чоловіки, 26,4% — жінки (зокрема члени родин ветеранів і загиблих)
- Найбільша вікова група — 31–40 років
- Майже 50% отримали статус у 2023–2024 роках і перебувають на етапі адаптації
Інклюзивність: на папері є, у житті — ні
Близько 28% опитаних — люди з інвалідністю, однак доступність послуг у громадах залишається формальною.
- 15% зазначили, що сервіси для них фактично недоступні
- Середня оцінка інклюзивності — 2,7 з 5
Найчастіші проблеми:
- громадський транспорт
- недоступні тротуари, під’їзди та будівлі
- пандуси «для галочки»
- відсутність навігації та супроводу
Ключовий висновок дослідників: інклюзивність — це не лише інфраструктура, а ставлення та готовність громади приймати людину.
Робота як основа адаптації
У питанні працевлаштування ветеранів чітко визначені пріоритети:
- 77,4% — рівень заробітної плати
- 71,7% — зручний графік
- 45,3% — доступність місця роботи
Водночас лише 17% опитаних повідомили, що їхні робочі місця адаптовані під особливі потреби, що підкреслює розрив між деклараціями та практикою.
Що показали фокус-групи
Учасники наголошували: допомога часто існує формально, а шлях до неї — складний. Психологічна підтримка досі стигматизована, натомість найефективнішими вважають групові формати та підхід «рівний — рівному».
Головна проблема, за висновками експертів, — не відсутність послуг, а їх реальна доступність і прийнятність для конкретної людини.
Дослідники підкреслюють: отримані дані мають стати основою для змін у локальній політиці, сервісах і підходах до підтримки ветеранів та їхніх родин у громадах Вінниччини.
Дослідження проведене в межах проєкту «Навчальна програма: Оператори дронів у сільському господарстві», реалізованого ГО «Соціальний центр Вінниччини» за підтримки Українського ветеранського фонду Мінветеранів та за співфінансування Фонду «Аскольд і Дір», адміністрованого ІСАР «Єднання».
