46-річний Богдан Чайка із Вінниці загинув 27 квітня 2024 року поблизу села Лисівка Покровського району Донецької області. Воїн служив у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади та віддав життя за незалежність і свободу України.
До війська Богдан мобілізувався взимку минулого року. Відзначався рішучістю, витривалістю та глибоким почуттям відповідальності. Його побратими згадують: це був боєць, на якого завжди можна було покластися — сильний духом, безкомпромісний до ворога, надійний товариш.
Доля Богдана Чайки не раз випробовувала його на міцність. Народжений 8 березня 1979 року у Вінниці, він у віці семи років залишився круглою сиротою — в автокатастрофі загинули обоє батьків і сестра. Незважаючи на трагедію, Богдан зміг подолати біль і йти вперед.
Навчався у Вінницькому музичному училищі (нині — Вінницький коледж культури і мистецтв ім. М. Леонтовича), де опанував гру на фортепіано та струнних інструментах. Однак згодом, щоб забезпечити родину і виховувати двох дітей, змушений був залишити музику й обрати будівельну справу.
«Жив за божими заповідями, був щирим, справедливим і сильним. Його не зламало життя, і він завжди стояв за правду», — згадує двоюрідний брат загиблого Сергій.
Прощання з Героєм відбулося 8 травня у Вінниці. Після панахиди у Спасо-Преображенському кафедральному соборі, Богдана Чайку поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Світла пам’ять Богдану Чайці. Вічна слава захиснику України. Герої не вмирають.
