У селі Ставки Тульчинського району Вінницької області господині продовжують зберігати давні кулінарні традиції. Напередодні свята Яблучного Спаса, яке відзначають 6 серпня, жителька села Тетяна Хлівнюк розповіла та показала, як у їхній родині готують страви у справжній сільській печі — так, як це робили ще бабусі та прабабусі.
Поспілкувалась з господинею журналістка видання “Вінниччина онлайн”.
Ще зранку у дворі чути потріскування дров у печі, а в повітрі змішується запах запашного тіста, яблук і меду. Господиня Тетяна Хлівнюк зустрічає нас з теплою усмішкою. В її руках — миска з щойно замішеним тістом, яке вже скоро перетвориться на пухкі пироги.
«У нас у Ставках до цього свята завжди готували смачну піч — випікали пироги, варили борщ, запікали рибу та компот робили», — згадує пані Тетяна.
Пироги — обов’язковий символ Спаса
За словами господині, першим і найголовнішим частуванням на Спаса були пироги на здобному дріжджовому тісті.
«Сьогодні печемо пироги з вишнями та маком. Це символічно, адже Спас об’єднує три свята: Медовий, Яблучний та Горіховий».
Тетяна каже, формує пироги у різні фігури так, як вчила мама та бабуся.
«Начинки треба класти багато, щоб було смачно. Мак гарно поєднується з вишнею, тому ми його не шкодуємо», — каже господиня.
За її словами, рецепт тіста у родині передають з покоління в покоління: «Цим рецептом пекла моя бабуся, потім мама. Хоч їх уже немає з нами, але я завжди готую так, як вони. Це наша пам’ять».
Борщ із печі — візитівка села
Другою стравою, яку готують до свята, є борщ, що вариться не на плиті, а в печі.
«У нас це традиція: якщо топиться піч — обов’язково ставимо борщ. Ми нічого не смажимо, усе тушкується і томиться у казанку», — пояснює господиня.
Борщ складають шарами: м’ясо, продовгувата картопля, цукровий та столовий буряк, капуста, горох, зажарка з моркви, цибулі та томату.
«Український борщ без капусти — не борщ. І обов’язково треба додати трішки цукру, щоб смак був повний», — ділиться Тетяна.
Вона додає, що цей рецепт — також спадок від бабусі.
Пампушки з часником — вірні супутники борщу
Як же борщ без пампушок? Пані Тетяна випікає їх на дріжджовому тісті, а щойно вони підрум’яняться, зверху щедро змащує ароматною часниковою поливкою з олією та зеленню.
«Пампушки без борщу — як весілля без музики. Одне без іншого не смакує», — каже пані Тетяна, ставлячи на стіл велику миску з пухкими булочками.
Риба зі ставків — смак рідного краю
Ще одна страва до свята — запечена у печі риба з картоплею.
«Наше село називається Ставки, бо колись тут було багато ставків. І рибу ми ловимо у своєму, місцевому. Тож сьогодні готуємо мариновану рибку з нашого ставка, з картопелькою та овочами», — розповідає жінка.
На низ встеляє картоплю, додає цибулю та моркву, а зверху — й сама рибка. Форми накриває кришками, аби усі інгредієнти ніжно пропарилися.
Запечена качка з яблуками — головна окраса святкового столу
Домашню качку господиня пече у глиняному жаровнику. Перед тим її натирають сіллю, перцем і духмяними травами, а в середину вкладають шматочки кисло-солодких яблук з медом. Під час запікання яблука стають м’якими, віддаючи м’ясу свій аромат, а шкірка качки набуває золотистого блиску.
«Качка з яблуками — це страва, яка збирає сім’ю за одним столом. І завжди хтось чекає, коли можна буде відрізати перший шматок», — каже пані Тетяна.
Компот із літніх фруктів — прохолода у спекотний день
Великий баняк господиня наповнює водою, в яку додає груші, яблука та малину. Компот виходить насиченим і трохи кислуватим, із запахом літа. Подають його охолодженим, у високих склянках, щоб кожен ковток освіжав після ситних страв.
«Компот на Спаса має бути з усього, що вродило влітку. Це як підсумок сезону у глечику», — сміється господиня.
Тертий пиріг з яблуками — смак дитинства
Тісто для цього пирога господиня натирає на грубій тертці, а між шарами кладе соковиту яблучну начинку з цукром і корицею. Під час випікання начинка вбирається в тісто, а зверху утворюється ніжна, крихка скоринка.
«Оскільки у нас Спас, а це не тільки мак, не тільки горішки, а ще й яблучка, обов’язковим атрибутом столу має бути пиріг із яблуками. Однак я вирішила зробити трошечки осучаснення і сьогодні на столі буде насипний пиріг із яблучками», — ділиться пані Тетяна.
Збереження традицій
Пані Тетяна каже, що останніми роками молодь активніше цікавиться національною культурою. А це означає, що ніхто не дозволить знищити українську націю.
«Не знаючи свого минулого, ми не збудуємо майбутнього. А наше минуле — це традиції предків. Ми повинні зберегти їх і передати далі», — каже Тетяна.
Усі страви — від борщу з пишними пампушками до запеченої качки з яблуками — пані Тетяна приготувала у своїй смачній сільській печі, вкладаючи в кожен рецепт частинку душі. Вона каже, що секрет смаку простий — «готувати треба з любов’ю та для людей». У її хаті завжди пахне свіжою випічкою, а стіл вабить яскравими барвами та щедрими частуваннями. Бо для господині найцінніше — коли рідні й гості збираються разом, смакують страви й діляться теплом сердець. І робити це сьогодні ми можемо лише завдяки відважним воїнам, які щодня стоять на захисті української землі.
