У навчальному закладі, який сьогодні носить ім’я Тараса Шевченка, вшанували пам’ять Анатолія Григоровича Федоренка — людини, що не просто очолювала школу, а жила нею. На фасаді ліцею урочисто відкрили меморіальну дошку, встановлену на знак пошани до директора, який залишив глибокий слід в історії освіти Ямпільщини.
Анатолій Федоренко прийшов до керма тоді ще Ямпільської школи №1 у середині 1980-х. Молодий, ініціативний, відкритий до нового, він одразу став рушієм змін і джерелом натхнення для педагогічного колективу. Його стиль керівництва поєднував практичну далекоглядність із гуманним підходом до виховання.
Школа, яку він очолив, поступово перетворилася на простір активного життя: запрацювали трудові табори, учнівські бригади, екологічні ініціативи, музейні кімнати, теплиця, шкільна світлиця, діяли програми самоврядування, проводились туристичні мандрівки та інтелектуальні змагання.
Цілеспрямованість і послідовна робота колективу під його керівництвом швидко дали результат. Школа зміцнила свою репутацію, випускники вступали до вишів, а попит на навчання зростав. У відповідь на нові потреби громади було розпочато будівництво нового приміщення, яке завершилося урочистим відкриттям у 1993 році.
Зі словами вдячності до постаті колишнього директора звернулися й освітяни, і представники влади. Директорка ліцею Наталія Мотуз наголосила, що багато із закладених ним традицій залишаються актуальними й сьогодні. А заступник міського голови Михайло Труба назвав Анатолія Федоренка одним із тих, хто заклав фундамент освітніх змін у громаді. .
«Цей день дуже особистий для нашої родини. Батько завжди вірив у силу освіти й у кожну дитину. Він умів надихати, підтримувати й допомагати знаходити своє покликання. І навіть сьогодні ми бачимо, що його справа жива»,- поділилася Людмила Бойко, донька Анатолія Федоренка
Пам’ятну дошку відкрили представники родини разом із громадою. Вона стала символом вдячності за роки відданої праці, за чесність, глибоку людяність і безмежну любов до своєї справи. Анатолій Федоренко відійшов у вічність, але те, що він створив, продовжує жити: у традиціях школи, в долях учнів і в серцях колег. Бо справжній учитель — це не лише професія. Це покликання, що не має строку давності
Світлини- Ямпільської районної газети “Ямпільські вісті”.
