Алея Слави в Котюжанах стала черговим свідченням того, що пам’ять про полеглих Героїв об’єднує громаду сильніше, ніж будь-які слова. Люди різного віку, професій і переконань разом створили простір вдячності тим, хто заплатив найвищу ціну за мир.
У селі відкрили Алею Слави – місце пам’яті, присвячене шістьом загиблим землякам, які віддали життя за свободу та незалежність України. На урочистість прийшли родини полеглих, жителі округу, військовослужбовці, духовенство та представники місцевої влади. У кожного – своя історія, свої спогади, свій біль, але спільна шана до тих, хто пішов у вічність, боронячи рідну землю. Про це повідомили на сайті Мурованокуриловецької селищної ради.
На чорному камені – усміхнені обличчя молодих чоловіків, які більше не повернуться додому, але залишаться в пам’яті громади: Владислав Літвінов, Богдан Вознюк, Микола Порхун, Микола Шпаковатий, Анатолій Безпрозваний, Олександр Ясінський.
Алея Слави з’явилася завдяки спільним зусиллям жителів і підприємців громади. Люди об’єднали свої ресурси, час і працю, аби створити гідне місце вшанування – простір, де кожен може зупинитися й подумки подякувати Героям.
Серед благодійників, які долучилися до проєкту, – Богдан Арнаут, Василь Безпрозваний, Володимир Мельник, Віктор Гора, Володимир Маринюк, Танас Міщишин, Олександр Намакарський, Вадим Панчук, Дмитро Шпильчук, а також Олексій Гончарук, Руслан Опольський, Роман Ліщенко, Марія П’ясецька, Микола Заєць і Ніна Гончарук. Побратими загиблих – Олег Коваль, Богдан Вознюк, Олександр Коваль, Сергій Морозюк – виконали частину будівельних робіт. Загалом вдалося зібрати понад 150 тисяч гривень, яких вистачило на виготовлення та встановлення меморіалу.
Під час заходу селищний голова Галина Цибульська наголосила, що відкриття Алеї Слави – це не лише пам’ятне місце, а знак спільної пам’яті й вдячності громади:
«Ми відкриваємо вже десяту Алею Слави. Це символ нашої любові до тих, хто віддав життя за Україну. Їхній подвиг – у наших серцях і в нашому мирному сьогоденні».
Найзворушливішим моментом стало відкриття пам’ятних стендів. Право на це надали родинам загиблих. Кожна мить – мов крик душі: сльози, мовчання, дотик до граніту, у якому застигла пам’ять.
Священнослужителі різних конфесій освятили Алею та відслужили молебень за спокій душ полеглих. Після спільної молитви присутні поклали квіти до стел, схиляючи голови у мовчанні.
Алея Слави в Котюжанах – це місце, де стихають розмови і гучніше звучить тиша. Тут кожен може зупинитися, згадати, подумати й відчути: поки ми пам’ятаємо – вони поруч.
Фото – з офіційного сайту Мурованокуриловецької селищної ради.
